Росія намагається "розкачати" ситуацію на Балканах

А «Патріотів України» дуже зацікавило, що за останні два роки, наприклад, суттєво зріс вплив Росії на Сербію. Так, за інформацією Бєлградського центру євроатлантичних досліджень, число російських ЗМІ і неурядових організацій у країні з 2015 року виросло з, приблизно, 12 до понад 100. "Супутник" і "РТ" (Russia Today) вже пропонують телетрансляцію, онлайн-новини та радіопередачі сербською, а "Российская газета" друкує у Москві популярний "Недельник" і відправляє його до Бєлграду. Публікації просякнуті антизахідною риторикою, на їхніх шпальтах розкручується і тема бомбардувань НАТО 1999 року , та підтримки Москвою Бєлграда.

Така стратегія, схоже, працює. Опитування, проведене в лютому Vreme, показало, що близько 68% сербів віддають перевагу стосункам з Росією, а не ЄС. А ще Росія і Сербія останнім часом демонструють свої військові зв'язки. Ось у жовтні 2016 року до Сирії відправився російський літак з 40 тонами продовольства, одягу і медикаментів сербського виробництва. Наступного місяця російські і білоруські військові проведуть навчання в Сербії – таким чином, щоб ті співпали з маневрами НАТО у сусідній Чорногорії. Крім того, уряд у Бєлграді отримає протягом декількох тижнів шість винищувачів Міг-29, десятки танків і бойових машин в дарунок від Москви. На черзі й зенітні ракетні комплекси "Бук".

Stratfor вважає це свого роду політичним театром, покликаним апелювати до націоналістично налаштованих виборців Сербії. З іншого боку, під політиканством Бєлграда ховається напруженість у відносинах з сусідніми державами, зокрема Косово. Його незалежність Сербія так і не визнала. У січні уряд колишньої сербської автономії наказав поліцейським спецпідрозділам зупинити поїзд з Бєлграда, що прямував на територію, де мешкають косовські серби, на якому був надпис "Косово - це Сербія" 21 мовою. Тоді президент Косово Хашим Тачі звинуватив сербів в спробі використовувати "кримську модель", тоді як міністр закордонних справ Сербії Івіца Дачич звернувся до свого російського колеги за підтримкою, оскільки, мовляв, наближається нова війна. Тепер, коли Косово знов носиться з ідеєю перетворення своїх сил безпеки у повноцінну армію, ситуація набуває серйозного загострення. НАТО загрожує припинити підтримку Косово, але Тачі направив законопроект про організацію регулярної армії до парламенту, пославшись на недавні військові угоди Сербії з Росією і вплив Бєлграда в північному Косово.

Якщо стосунки між Косово і Сербією залишатимуться напруженими , Росія, не виключено, скористається цим для створення повномасштабної кризи. Зараз Москві закидають, що вона намагалася провернути щось подібне у Чорногорії, звинувачуючи її спецслужби у змові з метою замаху на прем’єра Міло Джукановіча. Йдеться, зокрема, про участь у цьому колишнього заступника військового аташе Росії в Польщі, вигнаного з Варшави 2014 року за шпигунство. Сам Джуканович стверджує, що Москва постійно кидає гроші на підтримку «своїх» кандидатів під час парламентських перегонів. Сама Сербія затримала й депортувала группу росіян, звинувачених у плануванні переворота. Зі свого боку, Москва відкидає свою причетність до змови та звинувачує чорногорську владу в інсинуаціях. Зважаючи на це, майбутні вибори-2018 надають Росії можливість посіяти насіння розбрату в крихкому уряді Чорногорії. Як вважають у Stratfor, шанс збільшити свій вплив на Балканах надають Москві й голосування у Боснії та Герцеговині. Президент республіки Мілорад Додік закликав до референдуму на предмет незалежності Республіки Сербської. Від такої пропозиції, згодьтесь, дуже ганить Кримом. Додік при цьому не приховує своїх зв'язків з Кремлем. За два тижні до президентських виборів він поїхав до Москви на зустріч з Путіним, а в день виборів зв'язався з російським ультранационалістом Костянтином Малофєєвим - агентом Владислава Суркова.

Ситуація у іншій республіці колишньої Югославії – Македонії спокійніша, але і там Росія може її швидко збурити, зважаючи на напруження у стосунках македонців з етнічними албанцями.

Деякі балканські держави налаштовані на рішучий спротив деструктивному впливу Москви. Так, Хорватія робить все можливе для нівелювання впливу російських або проросійських ЗМІ. До неї доєдналася й Албанія, оскільки медійні ресурси Кремля включили в послуги контент албанською.

"Для Москви втручання на Балканах – це дешева і дохідна справа. В уряду Росії немає ілюзій, що він зможе виграти і балканські країни будуть на на її боці. РФ розглядає регіон як осине гніздо. Розпалюючи конфлікти, Москва може створити чергу криз, достатніх для стримування ЄС та НАТО, тим самим отримуючи ще одну карту для гри на переговорах із Заходом", - підкреслюють аналітики Stratfor. Тимчасом посол України в Хорватії Олександр Левченко заявив, що в спробах відновити Російську імперію Кремль може організувати на Балканах - цій "пороховій бочці Європи" - справжню війну.