Едуард Портніков: Раб - це образ мислення

"Патріоти України" звертають увагу на публікацію "Добровільне рабство росіян", автор якої, відомий блогер Едуард Портніков, намагається розібратися у світоглядних особливостях "володарів думок" нинішньої Росії. Він, насамперед, відзначає абсолютно совковий, рабський, провінційний стиль мислення більшості, в т. ч. і молодих представників тамтешнього політбомонду, ілюструючи ось таким прикладом: " Цитую з оригінала.... Називається це "видання" - Російське Агентство Новин... "Ударом по порожніх площах Путін і Трамп відрізали Конгресу США можливість підозрювати президента в проросійській позиції ... яка може привести до імпічменту глави держави. Геніальна многоходовка Дональда і Володимира, тепер будь-який, будь-яка, хто критикуватиме Трампа, стане агентом ФСБ. Хто не скаче з Трампом, той москаль. Нам треба приготуватися до інформаційного прикриття у вигляді заяв, оголошень і окремих істерик у окремих персонажів (соловьйових, сатановських, гозманів, рашкіних, й інших навальних). Жодних наслідків для двосторонніх стосунків Росії і США це мати не буде, окрім позначених вище".

Тепер все стало зрозумілим. От як це було... О 1 p.m. (це коли Путін пробуджується), він підніма слухавку і телефонує Дональду: "Терміново до мене, поки Конгрес спить". У Вашингтоні в цей час 6 a.m. Дональд в одній піжамі, з ковпаком на голові йде до сусідньої кімнати, сідає в ракету, й через 45 хвилин вже цілується з Вовою:

- Вова що робити?! Мені загрожує імпічиент.

- Що робити, що робити? Що б ти без мене робив? Стільки сил я на тебе поклав, скільки грошей витратив ради цієї посади. А ти не справляєшся. - Я стараюся. Але вони зовсім оборзєлі. Не розуміють, що таке безкорислива любов.

- Дональд, давай без сантиментів. Випусти 50-60 ракет по аеродрому, я там залишу пару літаків. Рейтинг твій і підніметься. Я ось будинки у повітря висаджував, на Україну напав заради цього рейтингу, будь йому цур з пеком. А ось коли з рейтингом все буде в порядку, ми з тобою поглянемо, як світ ділити. Зрозумів?

- Вова, ти геній. "

Далі наводяться додаткові приклади міцного вкорінення у інтелектуальному російському середовищі рабскої свідомості та самоприниження перед владою, візантійського штибу. Тож на знамените питання Ігоря Талькова щодо того, як міг у Росії статися 1917 рік (і, додає Е. Портніков, 2017), отого:

Листая старую тетрадь

Расстрелянного генерала,

Я тщетно силился понять,

Как ты могла себя отдать

На растерзание вандалам

" Відповідь ясна. Добровільне рабство набагато огидніше примусового", - підсумовує автор